Лікбез з сайлентблоків: конструкція, функції, види
Пам’ятаєте транспортний засіб царівни-жаби? “Як почуєш стук та грім, не лякайся. Скажи: це моє жабенятко у коробочці їде!”. Судячи з усього, жабеняткова коробочка явно без сайлентблоків була.
Якщо ваш автомобіль загрюкотів, як транспорт царівни-жаби, та й ще при цьому став погано керованим і “ватним”, поплив розвал-сходження, варто подивитися на сайлентблоки. І разом на деталі, які через них з’єднуються.
Де шукати сайлентблоки, як зрозуміти, що вони зношені і що з цим робити — розбираємось у статті.
Сайлентблоки (від англ. silent — тихий, безшумний) — це нерозбірні гумометалеві шарніри. Являють собою дві металеві втулки, що намертво з’єднані між собою завулканізованою вставкою з еластоміру (гуми, поліуретану).
Сайлентблоки використовують для рухомого з’єднання нерухомий деталей без тертя і змащування. Металеві втулки надають шарніру міцності і не дають зношуватися, а гума дає еластичність. Гумові вставки працюють як амортизатор — поглинають радіальні й вісьові коливання, а також забезпечують обертання втулок без тертя. Наскільки ефективно сайлентблок амортизує, залежить від типу еластоміру — про це поговоримо трохи пізніше.
Якщо в двох словах, завдання сайлентблоків - забезпечити рухоме з'єднання нерухомих деталей і погасити коливання.
Різні сайлентблоки та де їх шукати
Сайлентблоки відрізняються за конструкцією і за місцем знаходження в автомобілі.
Конструктивно шарніри бувають:
- зі сталевим корпусом різних форм;
- з гумовим корпусом різних форм;
- з рухомою внутрішньою втулкою.
За локалізацією розрізняють сайлентблоки підвіски і сайлентблоки вузлів, наприклад, редуктора, кермової рейки, рульової тяги, амортизаторів і т.д.
Гума або поліуретан?
Сайлентблоки відрізняються також матеріалом проставки — вона може бути гумовою або з поліуретану. Яку оберете ви, залежить від вашого стилю водіння, якості доріг, індивідуальних вимог до поведінки авто. Поліуретанові блоки твердіші за гумові, відповідно, забезпечують більш жорстку рейку автомобіля.
Це покращить керованість, точий й швидкий зворотній зв’язок, стабільність маневрів, але доведеться пожертвувати комфортом під час водіння — кермо стане значно жорсткішим. Крім того, поліуретан:
- не вступає у хімічні реакції з реагентами, бензином, оливами;
- не розсихається, не тріскається через перепади температур і вологості;
- його дуже важко пошкодити.
Якщо вам пощастило і ви їздите по чудових рівних дорогах, не любите стір-рейсинг, віддаєте перевагу комфорту і готові за нього платити, обирайте гумові сайлентблоки. Гума:
- м’яка, а значить, добре захищає рульові механізми і елементи підвіски від ударів;
- еластична — за рахунок чого збільшується хід підвіски. Це особливо важливо для позашляховиків, колеса яких не мають вивішуватися;
- гарантирує комфорт.
У комплекті з перевагами йдуть і недоліки:
- гума чутлива до перепадів температур і вологості, розсихається і тріскається на морозі або стає м’якою у спеку;
- вступає у хімічні реакції з нафтопродуктами, оливами й іншими технічними рідинами.
Скільки слугують сайлентблоки і коли їх потрібно міняти
Сайлентблоки передньої підвіски і елементів рульового управління схильні найбільшим навантаженням. По-перше, елементи, які вони з’єднують, дуже автино експлуатуються. По-друге, вони розташовані максимально близько до дороги, з якої на них летить бруд, вода і реагенти. Сайлентблоки рульового управління і передньої підвіски варто перевіряти і міняти кожні 50-100 тисяч кілометрів — кілометраж залежить від стилю водіння, якості доріг.
Здається, сайлентблок — надійний елемент. Однак у битві “сайлентблок — вітчизняні дороги” поки виграють дороги.
Сайлентблоки руйнуються через механічні навантаження, природні процеси старіння матеріалів, температурні і хімічні впливи. Гумові шарніри тріскаються, тріщина стає з часом все глибшою, втулки відокремлюються. В результаті порушується правильне розташування елементів, що з’єднуються, і:
- з’являються нехарактерні звуки — скреготіння, скрип;
- “пливе” развал-сходження;
- покришки коліс зношуються нерівномірно.
При самостійному огляді ви побачите розірвану гумову вставку сайлентблока, тріщини, або виявите тільки металеву втулку, в середині якої бовтається кріплення, — в дуже запущених випадках гумова частина розривається і губиться десь по дорозі.
Як замінити сайлентблок рульової рейки?
Одразу засмутимо: якщо ви не автомеханік, самостійно поміняти сайлентблок у вас не вийде.
Сайлентблоки запресовані у посадкові місця на рейці, тому в “домашніх” умовах обережно зняти і встановити нові блоки без спеціального преса не вийде. Щоб замінити сайлентблок, потрібне спецобладнання, а не силонька богатирська. А якщо тиснути з усієї дурі, швидше, зламаються вушка рейки. А вони ремонту не підлягають, бо є частиною литого корпусу. Тому дешевше і безпечніше міняти сайлентблоки на спеціалізованому СТО. Процедура не займає багато часу — як правило, сайлентблок міняють протягом робочого дня.
Середній строк служби оригінального гумового сайлентблока біля 50-100 тис. кілометрів, а поліуретанового 150 тис. Дублікати служать набагато менше. Тому важливо регулярно, раз на сезон, проводити діагностику на СТО. А якщо ви активно використовуєте ваш автомобіль на бездоріжжі, заведіть звичку самостійно перевіряти стан сайлентблоків приблизно раз на місяць.